Повертаючись до роботи після новорічних свят, хотілося б згадати злети та падіння на українському гральному ринку. 2021 – перший рік повноцінного функціонування легального ринку азартних ігор після тривалого проміжку часу. 

За рік роботи КРАІЛ видала близько 40 ліцензій на організацію та проведення азартних ігор та понад 3780 ліцензій на гральне обладнання. Завдяки ліцензіям до держбюджету надійшло понад 1,5 млрд гривень. Сьогодні на українському ринку представлено 28 брендів легальних організаторів азартних ігор.

Також актуальним питанням для усіх ліцензіатів залишається ухвалення законопроєкту 2713-д, який спростить та систематизує оподаткування для учасників грального бізнесу.

Всупереч популістським висловлюванням опонентів легалізації гемблінгу щодо дискредитації реформи, перший рік функціонування легального ринку азартних ігор в Україні показав, що легальний гемблінг є вигідним для економіки. За 2021 рік від ліцензійних операторів до держбюджету надійшло понад 1,5 млрд гривень. Легалізацію залишилося доповнити законопроєктом 2713-д. 

Наразі норми Податкового кодексу для сучасного грального бізнесу є застарілими та неактуальними. Нормальна система оподаткування для грального бізнесу відсутня в цілому. Тому державі важливо прийняти законопроєкт, щоб оператори мали змогу нормально платити податки. 

Ухвалення законопроєкту 2713-д створить зрозумілу та прозору систему оподаткування грального бізнесу, систематизує податкове навантаження на компанії та дозволить ефективніше боротися з підпільним бізнесом. Окрім податку на прибуток, законопроєкт 2713-д передбачає й оподаткування з GGR. Цей податок повинні сплачувати всі оператори. У кожного організатора є свій валовий дохід, який має власну базу оподаткування. Слід зазначити, що законопроєкт 2713-д не знизить податки для операторів – його метою є створення моделі оподаткування сфери економіки, яку легалізували в Україні.

Сьогодні оператори сплачують 5 видів оподаткування, серед яких:

• 18% на прибуток;
• 22% ЄСВ (єдиний соціальний внесок);
• GGR (податок на валовий ігровий дохід) від 10% до 18%;
• 19,5% податку на виграш гравця;
• 20% ПДВ за суміжні контракти з різних напрямків, пов’язаних з організацією та проведенням азартних ігор.

Треба зазначити, що Податковий кодекс не передбачає оподаткування GGR для онлайн-казино та онлайн-покеру. Ці види діяльності взагалі ніяк не регулюються податковим законодавством. І законопроєкт 2713-д вирішує цю проблему.

Що пропонує законопроєкт 2713-д?

Законопроєкт спрямований на систематизацію податкового навантаження та його адаптацію під потреби ринку. Суть законопроєкту:

1. Ліцензійні платежі. Всі види грального бізнесу продовжуватимуть платити ліцензійні платежі. Зникне лише його одноразова виплата у потрійному розмірі.
2. Податок з прибутку. Вводиться спеціальний податок з валового доходу – GGR зі ставкою 10%.
3. Оподаткування гравців. Легальний гральний бізнес продовжить виступати податковим агентом гравців та платити 18% ПДФО та 1,5% військового збору з виграшів.

Переваги законопроєкту для української економіки

1. Покращення умов ведення бізнесу – чіткі та зрозумілі правила оподаткування допоможуть компаніям та операторам планувати свій довгостроковий розвиток, у тому числі у напрямі реалізації соціальних проєктів.
2. Ефективніша боротьба із підпільним бізнесом – після затвердження 2713-д гравці не платитимуть ПДФО. Це зробить легальний бізнес привабливішим для них, що призведе до відтоку клієнтів із нелегальних закладів.
3. Привабливість українського грального ринку для інвесторів – іноземні інвестори готові вкласти гроші в розвиток українського ринку, але навантаження від оподаткування зупиняє їх. Прийняття законопроєкту сприятиме наповненню державного бюджету, створенню нових робочих місць, а також посиленню активності у суміжних із гемблінгом галузях.